Інтеграція українців нової хвилі

Переважна більшість публікацій рубрики «Речі, про які варто знати» відповідають на проблемні питання, які виникають у новоприбулих в процесі адаптації у новій країні. Але сьогодні ми розглянемо цю тему під іншим кутом і поговоримо про те, як українці нової хвилі інтегруються у Канаді. На їх прикладі спробуємо знайти відповідь на питання про те, що допомагає новоприбулим у процесі інтеграції. У цій статті ми поділимося історіями успіху українських іммігрантів. Гадаємо, що багато з вас особисто знайомі з людьми про яких йтиме мова і сподіваємося, що це додасть вам наснаги і допоможе провести паралелі зі своїм процесом поселення.

Андрея Карнаух

¦ Андрея Карнаух іммігрувала до Канади разом із сім’єю у 2006 році. Родом із Закарпаття, Андрея навчалася у Львівській державній консерваторії (тепер академії) ім. М. Лисенка на кафедрі хорового та оперно-симфонічного диригування, де і познайомилася із своїм чоловіком Миколою, також чудовим музикантом та співаком.

«Перші два роки були складними, — згадує Андрея, — двоє дітей, самотність, не знання мови… Отже, спочатку зосередилася на вивченні англійської. Микола працював, а я брала із собою, на той час маленьких, Данила та Дениса і йшла на мовні курси при Saskatoon Open Door Society. Моїх дітей там доглядали, поки я була в класі. Потім отримала роботу. Спочатку при провінційній раді Конгресу Українців Канади, а потім в українській двомовній школі ім. Владики Філевича та Georges Vanier Catholic Fine Arts School у Саскатуні». Андрея є засновником та керівником дитячого хору «Співограй», а також засновником квартету української духовної музики барокового періоду Oremus (в перекладі з латинської — помолимось), де співає разом із Миколою. Підтримує та розвиває свої професійні навички, беручи участь у практичних семінарах оркестрового диригування на базі Саскатунського симфонічного оркестру. На питання про те, що допомогло їй успішно інтегруватися, Андрея посміхається: «Мабуть те, що я, за своєю натурою, оптиміст. Ніколи не варто падати духом або опускати рук. Моя життєва настанова — це віра в те, що всі мрії досяжні. Якщо не сьогодні, тоді на це просто потрібно більше часу». В перспективі Андрея збирається захистити свій магістерський рівень, продов­живши навчання у University of Saskatchewan та зайнятися викладацькою роботою при музичній кафедрі. Імміграція, як каталізатор, допомагає Андреї відкрити свій потенціал і знаходити шляхи його застосування. «Я зрозуміла те, що якщо б я не іммігрувала, то, мабуть, багато речей ніколи не зробила б...», — ділиться вона.

Ірина Мацюк

¦ Ірина Мацюк вперше приїхала до Саскатуну у відрядження як перекладач у березні 2005 року. Цілком випадково вона відвідала фестиваль українського танцю і була приємно здивована тим, як в Канаді шанують українські традиції. Місцева громада також створила позитивне враження, оскільки люди були привітні та доброзичливі. Окрім цього, Ірина звернула увагу на те, що люди з середньою зарплатнею мають достатньо забезпечене життя і це, на її думку, робить Канаду привабливою країною для іммігрантів.

Живучи в Україні, Ірина досягнула певного кар’єрного зросту і пропозицію переїхати до Канади по роботі сприйняла як професійний виклик, оскільки потрібно було відкрити представництво в іншій країні, з невідомим їй на той час законодавством. Переїхавши на постійно до Саскатуну 2011 року, Ірина досить швидко залучилася до громадської діяльності. Протягом декількох років була однією з організаторів міського свята «Український День у Парку», де познайомилась з багатьма людьми, які в подальшому стали її друзями. Згодом увійшла до ради директорів Конгресу Українців Канади міста Саскатун, а наразі входить до ради КУК у Саскачевані. Усі ці функції вона виконує на волонтерських засадах. Опираючись на власний досвід, Ірина радить новоприбулим не замикатися в собі, а знайомитися з новими людьми та розширювати коло своїх друзів: «Місто Саскатун — багатокультурне місто. Тут відбувається безліч заходів, в яких можна взяти участь у якості волонтера та дізнатись чимало цікавого як про українську, так і про інші культури».

Добре організована робота, збалансоване життя дали змогу Ірині разом з подругою Еммою Нагайло створити цікавий та успішний бізнес-проект Ukie Boutique — онлайн крамниця сучасного одягу в українському стилі. «Народжена на західній Україні у радянські часи, а потім навчаючись у Києві, я не вбирала вишитих сорочок, — каже Ірина, — а тут не можу уявити себе без вишиванки. Я рада, що є частиною української діаспори і горджуся своїм корінням».

Говорячи про освіту, Ірина зазначила, що має два ступені магістра з лінгвістики та маркетингу від українських вишів, а також дипломи з відзнакою від канадських Grant MacEwan University, де вивчала ділове адміністрування та Ashton College, де закінчила курс імміграційного консультанта. На цьому вона не збирається зупинятись і планує надалі вчитись та розширювати свій діапазон знань та навичок.

Сьогодні Ірина Мацюк — сертифікований консультант з питань імміграції. Її життєвим кредо є: Hard work pays off, тобто «Якщо людина працює, вона може добитись успіху незалежно від того, звідки вона походить», — стверджує Ірина.

¦ Родина Андрусяків мешкає у містечку Уолзлі, що неподалік Реджайни. Андрій прибув до Канади 15 років тому. Перед імміграцією до Канади прожив 11 років у Сполучених Штатах. Канада, а саме Саскачеван, сподобалися Андрію стилем життя, поміркованістю та зручністю, а його дружину Олену вразили чистота довкілля та привітність місцевих людей. Андрій — будівельник, власник компанії Kozak Custom Carpentry. Олена працює учителем в Prairie Valley School Division. «Можу пишатися тим, що для здобуття сертифікату вчителя у Саскачевані мені потрібно було добрати лише 2 предмети за бакалаврат для того, щоб зрівняти академічну різницю, — каже Олена. — Предметів з магістратури не добирала, адже мала їх навіть більше, ніж вимагали провінційні та федеральні вимоги. Дякую рідному Вінницькому педагогічному! І, звичайно ж, повинна була скласти мовний іспит IELTS на 7 рівень, як педагог з-закордону. Заохочую усіх перевірити свої дипломи у відповідних організаціях. Можливо ви зможете отримати еквівалент диплому чи сертифікат у вашій галузі», — радить вона.

Олена та Андрій Андрусяк з дітьми Олею та Назаром

Андрій з Оленою беруть активну участь в організації та проведенні таких заходів, як змагання на човнах Чумаки Regina Dragon Boat Team, зустріч Нового Року в українському стилі, уроки Рідної Школи, дитячі табори. Олена входить до Комітету Рідного Шкільництва при УНО Канади та до Освітньої ради Конгресу Українців Канади. На питання що є секретом його успіху, Андрій відповідає: «Треба закочувати рукави і працювати: хто головою, а хто руками. Канада — це країна можливостей, тому той хто працює — той заробляє і, відповідно, живе краще, а також отримує задоволення від того, що робить. Кожна хвиля іммігрантів додає свою частку до розбудови української громади у Канаді, а різноманітність її діяльності має бути більш функціональною. Наприклад, мистецькі колективи зберігають традиції, і це дуже добре, але мусимо подбати про духовність, — каже він. — Гадаю, що церква повинна нести цю місію. А от громадські організації, такі як Конгрес Українців Канади, повинні допомогти громаді об’єднатися».

На питання про своє життєве кредо, Олена впевнено відповідає: «Бути оптимістом і позитивною людиною. Жити тут і тепер. Цінувати і мудро використовувати кожну мить. Дякувати людям». А щодо побажань новоприбулим іммігрантам, вона радить: «Ніколи не зупиняйтеся, навіть коли дуже важко. Рухайтесь вперед. Навіть якщо це два кроки вперед і один назад. Прийміть Канаду за ваш дім. Бережіть спогади з України і цінуйте можливості, які дає Канада. Живіть майбутнім. Настане хвилина, коли ви оглянетеся назад і зрозумієте, який довгий шлях ви пройшли. Повірте, ця хвилина настане швидше, ніж ви очікуєте. Ви зможете!»

Досвід майже кожного іммігранта складається з випробувань, культурного шоку, пошуку самореалізації. Зрозуміло, що в кожного своя дорога і перешкоди на ній різні, але важливо те, як ми сприймаємо труднощі та як їх долаємо на шляху до успіху.

Хай щастить!

Автор статті дякує Олені Атаманчук за співпрацю в підготовці матеріалу.

Підготував Сергій Королюк, Радник з питань поселення та імміграції ПР КУК (Вісник зима 2018 р.)